Позакореневе внесення бору широко використовується для підвищення врожайності, стійкості до стресів та покращення якості врожаю. Проте ефективність застосування бору залежить від вибору правильної форми добрив, часу та норми внесення.
Висока потреба у борних добривах обумовлена низьким його вмістом на значних посівних площах України (близько 25% орних земель) та великою часткою полів під культурами, чутливими до бору (соняшник та ріпак). Крім того, коефіцієнт засвоєння цього елементу з ґрунту за різними даними становить лише 3-10 %, що залежить від цілої низки чинників (кислотність ґрунту, вологість, вміст органічної речовини, ґранулометричний склад ґрунту, високий уміст кальцію та калію).
За умови високого рівня рН ґрунту (>7,5) утворюються борати і бор переходить у недоступні для рослин форми. Він утворює стійкі сполуки із залізом та алюмінієм, органічною речовиною та глинистими мінералами ґрунту. За оптимальних умов бор рухливий у ґрунті, але погано рухливий у тканинах більшості сільськогосподарських культур. Його надходження в рослину залежить від вологозабезпеченості ґрунту. Бор рухається виключно з водним током по ксилемі, тобто від кореневої системи до точки росту і швидкість його руху залежить від інтенсивності транспірації рослини. Тому критичним є вплив посухи у фази, які потребують оптимального забезпечення бором, наприклад період закладання генеративних органів та цвітіння. Низька мобільність бору в рослині також пояснює необхідність періодичних позакореневих підживлень.
Фізіологічне значення бору
Важливість бору у мінеральному живленні рослин беззаперечна. Бор сприяє росту й розвитку меристемної тканини, за його нестачі, особливо у борофільних культур, спостерігається затримка росту кореня і стебла, а за сильного дефіциту відмічається повне відмирання точок росту як верхівкових, так і бокових пагонів. Бор сприяє нормальному проходженню процесів запилення та запліднення квіток, визначаючи кількість плодів і насінин; за його нестачі може відбуватися опадання зав’язей і пустозерність (рис. 1). Бор регулює синтез і транспорт вуглеводів, підвищуючи вміст крохмалю в бульбах картоплі і цукру в коренях цукрових буряків. Входячи до складу клітинної стінки, бор сприяє поліпшенню товарного вигляду продукції, його кращій лежкості і транспортуванню. За достатнього забезпечення бором рослини краще засвоюють кальцій, азот і фосфор, в них оптимізуються процеси синтезу амінокислот і білків. У бобових культур бор необхідний для нормального формування та функціонування бульбочок симбіотичних азотфіксуючих бактерій на коренях (рис. 2).
Види добрив
Асортимент борних добрив для позакореневого підживлення дуже широкий, їхня частка на ринку однокомпонентних мікродобрив становить близько 80%, що значно перевершує обсяг застосування інших моноелементних препаратів. Представлені вони сухою препаративною формою у вигляді чистої борної кислоти та боратів натрію (динатрій октоборат, тетраборат натрію та ін.) або рідкою, в якості органічних форм бору, переважно боретаноламіну.
Саме форма бору впливає на ефективність застосування цих добрив. Тобто, не всі борні добрива забезпечують однакову якість або концентрацію доступного бору, а ціна продукту не завжди є найкращою мірою справжньої рентабельності застосування добрива. Дешевий продукт може в кінцевому підсумку коштувати більше, оскільки потрібно придбати і застосувати більшу кількість цього продукту, є ризик виникнення проблем з розчинністю та його застосування може принести більше шкоди, ніж користі. Тільки високоякісний, легкодоступний, очищений бор має довготривалий значний позитивний ефект.
Недоліки сухих форм
Більшість сполук бору погано засвоюються листковою поверхнею та не можуть бути використані рослиною як джерело бору, оскільки мають низьку розчинність та володіють високою фітотоксичністю. Швидка та повна розчинність гарантує доступність бору для рослини та забезпечує технологічність їх внесення. Наприклад, борна кислота і тетраборат натрію (бура) є малорозчинними сполуками.
Слід також пам’ятати, що добрива на основі бури, крім бору, містять також високу кількість натрію, який може мати токсичний вплив на рослини. А деякі погано очищені борати можуть містити в своєму складі важкі метали та інші токсичні домішки.
Окремо слід зазначити, що у рекомендаціях деяких постачальників борних добрив в якості переваги добрив на основі борної кислоти вказують їх нібито підкислюючи властивості. Але на практиці це не відповідає дійсності, оскільки борна кислота суттєво відрізняється від інших кислот за хімічними властивостями — вона проявляє кислотні властивості не завдяки відщепленню протону, а завдяки приєднанню гідроксид-іону. Борна кислота може помітно знижувати рН робочого розчину лише за великих концентрацій, коли у розчині формуються поліборати та вивільнюється протон Н+, але за таких концентрацій значно підвищується ризик опіків листя рослин. Це легко перевірити на практиці спробувавши знизити рівень рН лужної води хоча б до значення 5,5-6,0 за допомогою борної кислоти.
Токсична дія борної кислоти може бути зумовлена її низькою швидкістю та ступенем розчинності у бакових сумішах, що може призвести до нерівномірного розподілу діючої речовини у баку. В цьому випадку на листкову поверхню потрапляють різні концентрації робочого розчину, в тому числі дуже високі, що призводить до опіків. До того ж на листку борна кислота швидко висихає та кристалізується, що повністю блокує надходження бору в рослину та підвищує ризик фітотоксичності.
Рис. 3. Розвиток кореневої системи за дефіциту та нормального забезпечення бором.
Переваги органічних поліборатів
Для підвищення розчинності та біодоступності бору найчастіше використовують композиції з моноетаноламіном. Ці сполуки повністю розчинні у воді та рідких NPK добривах, не містять хлоридів, натрію або важких металів, що зводить до мінімуму ризик забруднення, опіків або фітотоксичності. Ці поліборатні органічні комплекси бору забезпечують відмінні змочувальні та вологоутримувальні властивості, що сприяє рівномірному покриттю листкової поверхні, проникненню та адсорбції бору у рослину.
Зокрема, це досягається значним зниженням значення гігроскопічної точки добрива, тобто відносної вологості повітря, за якої нанесений на листя розчин залишатиметься на поверхні.
Для порівняння — борна кислота має гігроскопічну точку на рівні близько 98%, тобто з розчину, який потрапив на листову поверхню, в чистому вигляді вона буде засвоюватися рослинами лише у насиченому вологою повітрі.
Наукові розробки у виробництві добрив значно підвищують ефективність застосування борних препаратів для позакореневого підживлення. Високу доступність забезпечують комплекси бору з органічними компонентами.
Вже протягом багатьох років Науково-виробнича компанія «Квадрат» у виробництві рідких борних добрив Квантум — БОР АКТИВ використовує легкодоступні біологічно активні форми органічних поліборатів, тобто комплекси бору з етаноламіном. У своєму складі добриво містить 14% бору, мідь та молібден, що сприяє отриманню мультиплікативного стимулюючого ефекту. Для бобових культур спеціально розроблено препарат Квантум — БОР АКТИВ + МОЛІБДЕН з підвищеним умістом молібдену та кобальту, які сприяють росту симбіотичних бактерій та активують процеси азотфіксації. Обидва борних добрива містять у своєму складі спеціальні речовини — активатори поглинання та транспортування бору в рослинах (ноу-хау компанії) для досягнення максимальної ефективності.
Переваги добрив Квантум — БОР АКТИВ:
- Рідке високо концентроване добриво на основі бороетаноламіну, призначене для профілактики та усунення симптомів нестачі бору.
- Наявність активаторів поглинання та транспорту бору у формулі збільшує коефіцієнт асиміляції бору, сприяє швидкій дії та підвищенню мобільності цього мікроелемента у рослині.
- Практично відсутній ризик фітотоксичності та пошкоджень листків.
- Висока розчинність, сумісність та технологічність застосування.
- Наявність додаткових елементів живлення, які підвищують ефективність позакореневих підживлень.
- Виготовляється тільки з високочистої сировини провідних світових виробників.
С. Полянчиков, директор з розвитку,
О. Капітанська, науковий консультант
НВК «Квадрат»
