Позакореневе (листкове) підживлення протягом багатьох років з успіхом використовують у рослинництві, особливо в інтенсивних технологіях вирощування. Це обумовлено тим, що за листкового внесення забезпечується максимально ефективне використання поживних речовин порівняно з грунтовим внесенням.
Так, різними дослідженнями встановлено, що для досягнення рівнозначної ефективності кількість внесень у грунт має бути у рази більша порівняно з обприскуванням листя рослин (таблиця).
Слід зазначити, що позакореневе підживлення слід розглядати, як доповнення системи грунтового живлення, а не як його можливу заміну.
Перш за все, це зумовлено тим, що рослини здатні ефективно поглинати поживні елементи листковою поверхнею в обмежених кількостях, у разі перевищення яких можливі опіки листя та інтоксикація рослин.
Позакореневі підживлення особливо ефективні за несприятливих погодних умов та інших факторів, що знижують доступність елементів живлення: несприятливі показники вологості і температури грунту, його рН тощо. За таких умов рослини не здатні повністю засвоїти поживні елементи навіть за їхньої достатньої кількості у грунті. У такому разі листкове підживлення стимулює поглинання поживи з грунту (G. Kuepper, 2003).
Така особливість позакореневого підживлення, за різними джерелами, зумовлена низкою чинників. Розглянемо їх докладніше.
Позакореневе підживлення підвищує інтенсивність синтезу хлорофілу в листі, що сприяє його насиченому зеленому забарвленню.
Підвищення фотосинтетичної активності, своєю чергою, стимулює ріст коріння, внаслідок цього далі кореневі волоски виділяють більше цукрів, що сприяє зростанню кількості мікроорганізмів, які забезпечують синтез ауксинів та інших коренестимулюючих речовин. Зі зростанням клітинного газообміну збільшується кількість поглинутої вологи корінням, а отже, посилюється процес всмоктування поживних речовин з грунтового розчину. Таким чином листкове живлення запускає «насосну систему» рослини, збільшуючи обсяг поглинання поживи з грунту.
Тобто рослина отримує користь від листкового живлення двома шляхами:
- інтенсивним поглинанням поживних елементів безпосередньо з робочого розчину, яким обприскують рослини;
- збільшенням обсягу поглинання поживних речовин із грунту.
Цей агроприйом забезпечує за відповідного науково обгрунтованого підходу максимальну економічну віддачу вкладених у добрива коштів.
Слід зазначити: безумовно, величезне значення має вибір добрива для позакореневого підживлення залежно від культури, фази її розвитку, грунтово-кліматичних умов вирощування.
Важлива також концентрація та співвідношення елементів у листковому добриві, його здатність утримуватися на листі та проникність, форма мікро-елементів. Хелатна форма, ясна річ, забезпечує значно краще засвоєння та біологічу активність мікроелементів, їхню кращу сумісність з іншими хімікатами та низьку токсичність.
Провідні виробники добрив для позакореневого живлення рослин на сьогодні мають у своєму асортименті десятки різних видів препаратів, кожен із яких застосовують залежно від конкретних умов.
Правильне використання таких продуктів дає можливість підвищити врожайність та отримати продукцію високої якості.
О. Коваленко, канд. с.-г. наук, Миколаївський національний аграрний університет,
С. Полянчиков, НВК «Квадрат»,
А. Ковбель, агроном-дослідник НВК «Квадрат», голова ФГ «Деметра +»
