Залежність урожайності цукрової кукурудзи від агротехніки в зрошуваних умовах степу України

Кукурудза цукрова – цінна овочева культура, що користується стабільно високим попитом у населення завдяки своїм унікальним смаковим якостям, високій поживній цінності та лікувальним властивостям. Особливим попитом продукція культури у вигляді свіжозварених качанів користується в курортній зоні Херсонщини у сезон літніх відпусток і відпочинку на морі.

Для задоволення зростаючого попиту на якісну свіжу продукцію необхідно підвищувати рівень її валового виробництва, збільшувати зацікавленість агровиробників у вирощуванні кукурудзи цукрової. На даний момент культура є відносно малопоширеною. Так, за даними Херсонського обласного управління статистики, в області щорічно висівають не більше 200 – 250 га кукурудзи цукрової. Однією з причин недостатньої поширеності культури у виробництві є відносно низька інформаційна забезпеченість сільгоспвиробників з питань агротехніки та економічної ефективності вирощування кукурудзи цукрової, виробництво якої за раціональною технологією забезпечує рентабельність на рівні 200 – 400 %.

На сучасному етапі розвитку сільськогосподарського виробництва основою зростання зборів якісних урожаїв є впровадження інтенсивних, науково обґрунтованих і адаптованих до конкретних умов вирощування зональних агротехнологій. Тому розробка і впровадження у виробництво інтенсивної зональної технології вирощування кукурудзи цукрової для зрошуваних умов Сухого Степу України, зважаючи на високу економічну значущість цієї культури, є актуальною, цікавою з виробничої і практичної точки зору проблемою, що потребує наукового вирішення.

Питання розробки раціональної технології вирощування кукурудзи цукрової для умов Півдня України в цілому і зони Сухого Степу зокрема в останні роки стають все більш цікавими для аграрної науки. Вітчизняні наукові дослідження з питань технології вирощування кукурудзи цукрової порушували такі важливі питання як сортовий склад культури, строки її посіву для забезпечення конвеєрного виробництва продукції, системи захисту рослин і контролю бур’янистої рослинності в посівах кукурудзи цукрової, режим зрошення, система удобрення, формування раціональної густоти стояння рослин, обробіток ґрунту тощо. Проте наявних на даний момент наукових даних замало для формування чітких обґрунтованих рекомендацій щодо технології вирощування кукурудзи цукрової на зрошуваних землях Сухого Степу України. Крім того, вони носять суперечливий характер і дуже строкаті, що вказує на недостатню вивченість досліджуваних проблем. Узагальнюючи досвід вітчизняних науковців можна сказати, що оптимальними елементами агротехніки кукурудзи цукрової для зрошуваних умов Півдня України є зяблева оранка на глибину від 20 до 30 см, внесення мінеральних добрив на рівні N60-120P60-90, загущення рослин від 40-50 до 70- 80 тис/га.

З викладеного вище видно, що питання зональної технології вирощування кукурудзи цукрової для зрошуваних умов Сухого Степу України вивчене недостатньо і потребує подальшої розробки. Про це свідчить широкий діапазон рекомендованих науковцями і фахівцями оптимальних значень елементів технології вирощування культури, що вказує на неможливість надання конкретних технологічних рекомендацій виробництву. Завданням наших досліджень є вдосконалення елементів технології вирощування кукурудзи цукрової в умовах Сухого Степу України при зрошенні.

Дослідження впливу елементів технології вирощування на врожайність товарних качанів кукурудзи цукрової проводили протягом 2014-2015 рр. на базі СК «Радянська Земля» Білозерського району Херсонської області. Ґрунтово-кліматичні умови господарства є типовими для зони Сухого Степу України. Тематикою досліджень було передбачено вивчення таких факторів як глибина основного обробітку ґрунту, фон живлення та загущення рослин. Для цього згідно чинних вимог і стандартів методики дослідної справи було закладено трьохфакторний польовий дослід у чотирьохразовій повторності за схемою:

Фактор А (глибина основного обробітку ґрунту):

 20-22 см;

 28-30 см.

Фактор В (фон живлення):

 без добрив;

 N60P60;

 N120P120.

Фактор С (загущення рослин):

 35 тис/га;

 50 тис/га;

 65 тис/га;

 80 тис/га.

Розміщення варіантів досліду здійснювали методом рендомізованих розщеплених блоків. Облікова площа дослідної ділянки складала 30,24 м/кв.

Агротехніка в дослідах була загальноприйнятою, окрім досліджуваних факторів. Після збирання попередника (озима пшениця на зерно) виконували лущення стерні на глибину 10-12 см. Під основний обробіток ґрунту (полицеву оранку) було внесено мінеральні добрива відповідно до схеми досліду. У ранньовесняний період було проведено боронування. До сівби виконували дві культивації на глибину 8-10 та 5-6 см. Під останню культивацію вносили гербіцид Харнес (2,0 л/га). Сівбу кукурудзи цукрової сорту Брусниця виконували сівалкою УПС-8 на глибину 5-6 см з міжряддям 70 см. Норму висіву насіння встановлювали у відповідності до схеми досліду. Догляд за посівами культури полягав у контролі чисельності бур’янів (внесення гербіциду Майстер Пауер, 1,25 л/га у фазу 7-8 листків культури) і шкідників (внесення інсектицидів Карате Зеон, 0,2 л/га у фазу 3-5 листків культури і Кораген, 0,1 л/га на початку викидання волоті). Поливи культури здійснювались водою Інгулецької зрошувальної системи шляхом підтримання вологості ґрунту на рівні 80 % НВ у шарі ґрунту 0-30 см до фази 7-8 листків і в шарі 0-50 см до кінця вегетації через систему краплинного зрошення.

Збирання врожаю товарних качанів кукурудзи цукрової здійснювали вручну з усієї облікової площі дослідної ділянки на початку молочно-воскової стиглості зерна. Зібрані качани зважували в обгортках і без них.

Виклад основного матеріалу дослідження. Урожайні дані, отримані в польовому досліді, наведено у таблицях 1, 2. Дисперсійний аналіз врожайних даних виконували згідно останніх рекомендацій.

Статистичний аналіз урожайних даних виявив наявність істотних відмінностей між варіантами досліду за всіма досліджуваними факторами.

Максимальну врожайність товарних качанів кукурудзи цукрової було одержано за основного обробітку ґрунту на глибину 20-22 см, внесенні мінеральних добрив нормою N120 P120 та формуванні загущення рослин 65 тис/га: 13,53 і 10,57 т/га в обгортках і без них, відповідно. Мінімальну врожайність культура сформувала за основного обробітку ґрунту на глибину 20-22 см на неудобреному фоні при загущенні рослин 35 тис/га: 3,48 і 2,58 т/га товарних качанів в обгортках і без них, відповідно (табл. 1, 2).

Результати польових дослідів свідчать, що збільшення глибини основно- го обробітку ґрунту за умов внесення мінеральних добрив під кукурудзу цукрову є неефективним, оскільки приводить до суттєвого зниження врожайності культури. Достовірно вища ефективність поглибленого до 28-30 см основного обробітку ґрунту спостерігалась лише на неудобрюваних варіантах досліду. В цілому частка впливу цього фактора на врожайність кукурудзи цукрової виявилась незначною, і складала 1 – 3 % (рис.1, 2).

Мінеральні добрива є одним із найбільш вагомих факторів інтенсифікації виробництва продукції рослинництва в системах зрошуваного землеробства. Результати наших досліджень підтверджують цей факт. Так, достовірні прибавки врожаю товарних качанів кукурудзи цукрової отримано як за внесення мінеральних добрив нормою N60 P60, так і за подвійного фону живлення – N120 P120. При цьому аналіз частки впливу досліджуваних факторів на врожайність культури вказує на найвищу суттєвість впливу саме фону живлення на продуктивність рослин кукурудзи цукрової: 81 – 85 %.

Щодо густоти рослин, то виявлено, що доцільним є збільшення її до рівня 65 тис/га. Подальше загущення кукурудзи цукрової до 80 тис/га призводить до істотного зниження врожайності культури. Фактор загущення рослин є другим за вагомістю впливу на продуктивність кукурудзи цукрової за умов зрошення. Частка його впливу на врожайність культури в наших дослідах коливалася від 8 до 9 %.

Дольова участь взаємодій факторів (АВ, АС, ВС, АВС) виявилась незначною, і, в середньому за два роки, не перевищувала 4 %.

Дисперсійний аналіз урожайних даних виявив суттєві достовірні відмінності в них за різних факторів вирощування кукурудзи цукрової при зрошенні. Результати дисперсійного аналізу вказують на істотну перевагу основного обробітку ґрунту на глибину 20-22 см, фону живлення N120P120 та загущення рослин 65 тис/га порівняно з іншими варіантами, що дає підстави рекомендувати саме таке поєднання елементів агротехніки культури за умов вирощування її на зрошуваних землях Сухого Степу України. Поглиблений до 28-30 см основний обробіток ґрунту за умов внесення мінеральних добрив є неефективним, так само, як і загущення рослин до 80 тис/га, оскільки це веде до зниження урожайності культури.

Таврійський науковий вісник

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Шевченко В.А. Біологічні особливості та ефективність способів конвеєрного вирощування цукрової кукурудзи: автореф. дис. кандидата с/г наук: спец. 06.01.09 / Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН України / В. А. Шевченко. – Харків, 2005. – 20 с.

2. Дубровін В.В. Обґрунтування основних технологічних прийомів конвеєрного вирощування кукурудзи цукрової в умовах Південного Степу України: автореф. дис. кандидата с/г наук: спец. 06.01.06 / Одеський ДАУ / В. В. Ду- бровін. – Київ, 2006. – 20 с.

4. Маслиёв С. В. Урожайность и качество сахарной кукурузы в зависимости от предшественников, способов обработки почвы и сроков сева / С. В. Маслиёв // Вестник Курской государственной сельскохозяйственной академии. – 2015. - № 2. – С. 35 – 37.

9. Хорєшков С. А. Ефективність фертигації за краплинного зрошення кукурудзи цукрової в Південному Степу України / С. А. Хорєшков // Краплинне зрошення як основна складова інтенсивних агротехнологій ХХІ століття. – Київ, 2014. – С. 93 – 95.