Сидерація, або як не втратити силу чорнозему

Метод сидерації - є вагомим заходом у землеробстві. Його суть полягає у засвоєнні рослинами екологічно безпечного ресурсу сонячної енергії для процесу відтворення органічних речовин, які потім використовуються, як добрива методом приорювання в ґрунт у полі сівозміни.

За допомогою сидерації та диференційованому обробітку ґрунту, досягається бездефіцитність гумусу у ґрунтах.

У зв'язку з інтенсивним використанням оброблюваних земель на протязі останнього століття запаси гумусу в ґрунті збідніли вдвічі. Деградаційні процеси охоплюють сьогодні понад 80% площ оброблюваних земель. За підрахунками спеціалістів щорічні втрати у ґрунті сягають 30 млн тонн. На протязі року на одному гектарі ріллі втрачається до 800 кг гумусу.

З-за масового скорочення худоби до одної голови на 15 га ріллі внесення традиційних органічних добрив практично припинилося. Для забезпечення бездефіцитного баласту гумусу щорічно потрібно вносити у ґрунт в зоні полісся 13-15 т/га, а в степу 8-9 т/га органічних добрив.

Одним з актуальних на сьогодні шляхів подолання процесів деградації ґрунтів і втрати ними родючості може стати раціональне застосування сидерації.

Великий обсяг зеленої маси формують капустяні культури – редька олійна, гірчиця, озимий і ярий ріпак. На кожному гектарі посівів можна отримати до 30-ти т/га зеленої маси, заорювання яка поповнює запаси органіки в ґрунті.

В інституті зернових культур результати досліджень сидерального пару в умовах північного Степу показали високу ефективність. Урожайність озимої пшениці посіяному по сидеральному пару, в середньому за три роки була високою у варіантах із різними системами удобрення й поступалася лише чорному пару. Врожайність пшениці у варіанті без добрив по сидеральному пару в середньому поступалася аналогічному варіанту по чорному пару лише на 5,8 ц/га.

Таблиця урожайності зеленої маси редьки олійної в післяжнивному сидеральному посіві, ц/га, 2011-2014рр.
ПопередникСистема удобрення
органічна (побічна інтенсивна продукція+ сидерат)(N30P20K20)
Пшениця озима зайнятому пару160180
Пшениця озима по129148
Ячмінь110119

Сидерати також виступають як фітосанітари, перешкоджають водній і вітровій ерозії, підвищують біологічну активність ґрунту.

Найраціональнішою культурою для використання на зелене добриво в умовах північного Степу України вважають редьку олійну. Вона навіть в післяукісних і післяжнивних посівах формує до 30 т/га високобілкової маси.

Найкращим строком для заорювання зеленої маси є перва половина червня, яка припадає на період цвітіння редьки олійної.

Неймовірно, але доконаний факт – позитивного балансу гумусу в ґрунті можна досягти без застосування мінеральних добрив. Основою відновлювальної системи є заорювання рослинних решток, поживних й парових сидерантів. Також використання, як органічного добрива соломи й великостебливих решток 3 т/га. В поєднанні з редькою олійною 1,8 т/га у вигляді зеленої маси забезпечує еквівалент гною 12 т/га і щорічне зростання вмісту гумусу на 0,015%.

Агрохімічна характеристика поживної цінності сидеральних культур
КультураСуха речовина, ц/гаУміст поживних речовин в біомассі, кг/гаЕквівалент підстилкового гною, т/га
NP3O5K2Oразом
Редька олійна54,81027320638129
Гірчиця біла39,171379119915
Вика яра56,41264615833025
Гірчиця + вика50,61034613027921
Редька + вика68,81417522644234

Отже, модель біологічного землеробства на основі застосування органічного матеріалу у вигляді рослинних решток і сидерантів виявляється на сьогодні найбільш перспективною в умовах дефіциту традиційних органічних добрив.

За матеріалами робіт:
Михайло Шевченко, д-р с.-г. Наук;
Лідія Десятник, канд. с.-г. Наук; ДУ Інститут зернових культур НААН України;
Сергій Шевченко, канд. с.-г. Наук; Дніпровський державний аграрно-економічний університет.