Огірок – це однорічна, однодомна, роздільностатева, теплолюбна, світлолюбна, трав’яниста культура. В Україні огірок вирощують у відкритому ґрунті та в спорудах закритого ґрунту безрозсадним і розсадним способами. У структурі посівних площ серед овочевих культур огірок займає третє місце (16,8%). Його вирощують на площі біля 80 тис. га.
Коренева система огірка стрижнева, проникає в ґрунт на глибину до 80-120 см. Основна маса її сильно розгалужена в орному шарі (15-40 см), який добре прогрівається. Бокові корінці розростаються в діаметрі до 260 см. Однак, незважаючи на те, що коренева система займає такий великий об’єм ґрунту, вона відносно слабо засвоює поживні речовини і може вбирати їх лише з легкодоступних форм за температури не нижчої 20°С. Тому для нормального росту і розвитку рослин потрібно, щоб у ґрунті була достатня кількість поживних речовин. На холодних і слабо окультурених ґрунтах коренева система розвивається слабо.
Стебло (огудина) - повзуче, п’ятигранне з рівчиком на кожній грані, жорстко опушене. На ньому в пазухах 3-6 і наступних листків розвиваються вусики, завдяки яким рослина чіпляється за різні предмети і підтримується в горизонтальному, похилому або вертикальному стані. Довжина огудини в сортів і гібридів відкритого ґрунту досягає 80-250 см, а закритого ґрунту — 500 см і більше. У процесі росту стебло галузиться, утворюючи 2-8 і більше пагонів першого порядку, на них розвиваються пагони другого порядку і т.д. Довжина стебла залежить від сорту (гібриду) та умов вирощування. У кущових і детермінантних форм огірка довжина головної огудини не перевищує 50-80 см.
Листки почергові, опушені, черешкові, серцеподібні, три- і п’яти-лопастеві або овальні. Краї їх зубчасті. Розміри листків часто змінюються, залежно від умов вирощування. Забарвлення темно-зелене, зелене і світло-зелене, іноді зі світло-жовтим відтінком.
Суцвіття. На одній рослині формуються чоловічі, жіночі та дуже рідко двостатеві квітки. Цвітіння в ранньостиглих сортів, гібридів у відкритому ґрунті розпочинається через 25-30 діб після з’явлення сходів, причому перші жіночі квітки утворюються майже одночасно з чоловічими, а іноді й раніше, переважно на головній огудині. Цвітіння більш пізніх сортів розпочинається через 35-40 днів після з’явлення сходів. Чоловічі квітки (пустоцвіт) формуються на довгих плодоніжках і зібрані в щиток. Вони мають 5 тичинок і на 1-3 доби зацвітають швидше жіночих. Жіночі квітки здебільшого поодинокі і мають нижню видовженоовальну або еліпсоподібну зав’язь на короткій квітконіжці. Зав’язь має трипелюсткову форму, всередині якої розміщається приймочка. Двостатеві квітки мають нижню зав’язь і приймочку, а також п’ять пиляків, іноді у двостатевих квіток зав’язь округла.
Плід огірка — несправжня ягода (гарбузина) з 3-5 насінними камерами. На товарні цілі плоди збирають у технічній стиглості. Поверхня плодів у цей період велико-, дрібно-горбкувата або гладенька глянцева. Плоди з велико-горбкуватою поверхнею мають складне опушення, з дрібно-горбкуватою — просте або змішане, а з гладенькою глянцевою можуть бути з різним опушенням. При цьому слід зазначити, що забарвлення опушення 3-5-денної зав’язі безбарвне.
За формою плоди поділяють на яйцеподібні, видовжено-яйцеподібні, видовжено-овальні, циліндричні та веретеноподібні (мал. 1).
Мал. 1. Форма плодів огірка:
1 - яйцеподібна; 2 - видовженояйцеподібна; 3 - видовженоовальна; 4 - циліндрична; 5 - веретеноподібна;
Забарвлення плодів зеленця варіює від світло-зеленого до темно-зеленого. Плоди в біологічній стиглості (насінники) мають забарвлення від білого до темно-коричневого з сіткою або без неї, що пов’язано із забарвленням їх опушення.
За розміром плоди поділяють на 3 категорії: зеленець (довжина 9,1-12,0 см у відкритому ґрунті і 9,1-30,0 см — у закритому), корнішон (5,1-9,0 см) і пікуль (довжина 3-5 см). Технічна стиглість зеленця бджо-лозапильних сортів і гібридів у відкритому ґрунті настає через 8-10 діб, а в закритому — 5-10 діб після запилення, тоді як пікулів — через 1-3 доби залежно від погодних умов та інтенсивності плодоношення рослин. За скоростиглістю (від з’явлення сходів до першого збору) сорти та гібриди огірка поділяють на ультраранні (до 40 діб), ранні (41-45 діб), середньоранні (46-50 діб), середньостиглі (51-55), середньопізні (56-60) та пізньостиглі (понад 60 діб).
Насіння. На насіння плоди збирають у біологічній стиглості пізно восени до настання приморозків. Після збирання їх закладають на 15-20 діб на дозрівання і розм’якшення. Після цього насіння випускають, зброджують, промивають та висушують до сипучості. Насіння середнього розміру, видовжено-загострене, виповнене, білуватого забарвлення, без опушення. Маса 1000 насінин становить 16-25 г. При вологості 9% воно добре зберігає посівні якості протягом 6-8 років.
Вимоги до тепла. Огірок — теплолюбна культура. При зниженні температури до 18°С рослини сповільнюють свій ріст і розвиток, а до 0 — -1°С — гинуть. За температури 12°С квітки залишаються закритими протягом усієї доби. Пилок добре проростає лише за температури 26-29°С.
Вимоги до світла. До інтенсивності освітлення огірок помірно вимогливий і відноситься до культур короткого дня. Оптимальний ріст і розвиток рослин його відбувається при 12-годинному дні з інтенсивністю освітлення 15 тис. люкс. Найбільше рослини реагують на нестачу світла в період сходів, утворення 3-7 листків та квітування. При його нестачі сходи витягуються, а зав’язь жовтіє й опадає, що часто спостерігається при вирощуванні огірка в зимовий період у зимових теплицях. Для запобігання цього розсаду досвічують.
Вимоги до вологи. Рослини огірка досить вимогливі до вологості ґрунту і повітря. Це пов’язано з тим, що до складу плодів входить 96-98% води. Коренева система рослин в основному розміщена в орному шарі ґрунту до 40 см, який у літній період часто пересихає. Найвища продуктивність рослин є при вологості ґрунту 80-90% НВ та відносній вологості повітря 90-95%.
Вимоги до елементів живлення. Однією з головних умов нормального росту і розвитку рослин огірка та одержання високого врожаю його плодів є підтримання протягом усього вегетаційного періоду відповідного режиму живлення. За цей період рослини його виносять з ґрунту на 10 тонн товарної продукції 27,5 кг азоту, 14,6 — фосфору і 42,2 кг калію. При цьому слід також відзначити, що рослини огірка досить вимогливі до наявності в ґрунті легкодоступних форм мінеральних сполук.
Інтенсивність засвоєння поживних речовин огірком залежить від фази росту і розвитку. Сходи огірка особливо чутливі до підвищеної концентрації ґрунтового розчину у фазі 2-4 справжніх листків. Найбільше азоту і фосфору рослини виносять у молодому віці, а калію — в період формування врожаю та плодоношення. Тому внесення підвищених норм мінеральних добрив пригнічує ріст і розвиток рослин. У зв’язку з цим частину мінерального живлення вносять у підживлення.
Найбільш інтенсивно розвиваються рослини огірка при рН 6,5-7,0. З мінеральних добрив краще вносити під огірок ті, які у своєму складі не містять хлору. Рослини досить добре реагують на внесення органічних добрив. Це пояснюється тим, що при їх розкладі поряд із збагаченням ґрунту на органічну речовину і розпушування його ще й виділяється підвищена кількість вуглекислого газу. Кращим ґрунтом для вирощування огірка є чорнозем легкосуглин-ковий або наносний у заплавах річок, багатий на органічну речовину, який добре прогрівається. Важкі та холодні ґрунти погано впливають на ріст і розвиток рослин. Фізіологічні процеси в них на таких ґрунтах проходять повільно, що затримує ріст та розвиток, внаслідок чого продуктивність рослин знижується. Піщані ґрунти також непридатні для вирощування огірка.
На малюнку таблиця інтенсивного живлення
На формування 1 кг плодів і відповідно бадилля в захищеному грунті виноситься (г): N-1,7-2,2; P2O5 - 0,8-1,2; K2O 3,0-4,5; Ca2O - 1,6-1,8; MgO-0,3-0,4.
З урожаєм 30-35 кг на 1м² огірок виносить (г): N-50-70; P2O5 - 25-40; K2O - 110-130; CaO 40-50; MgO 10-12 /
Велика частина азоту, фосфору і калію, які споживає рослина знаходяться в плодах. Отже, дефіцит цих елементів впливає насамперед на якість і формування плоду. Кальцій і магній знаходиться в листі. Періодичність підгодівлі залежить від вмісту поживних елементів як в грунті, так і в рослині, в основному це раз в 5-7 днів. Ми рекомендуємо перед кожним сезоном відбір проб ґрунту і води.
При вирощуванні огірка необхідно приділити особливу увагу розвитку кореневої системи. Відмінним препаратом для цього є Кванум - Т80. Препарат має спеціальний набір амінокислот, стимулює синтез ауксинів і сприяє розвитку кореневої системи. Так само цей препарат допоможе рослині перенести стресові ситуації, такі як високі температури і посприяє збільшенню кількості та якості майбутнього врожаю.
Відразу після посіву насіння, необхідно через крапельне зрошення застосувати препарат Квантум Діафан з формуляцією 3-18-18. Даний препарат має сильну стартову властивість і завдяки тому, що починає діяти при початкових позитивних температурах рослина отримує сильний живильний заряд на самому початку розвитку. Також Діафан має високу доступність фосфору, не містить баластних солей і домішок, а також має нейтральний рН.
У фазі одного справжнього листка рекомендується застосовувати Квантум Голд, Квантум Аміномакс, Квантум Хелат Цинку. Коротко про ці препарати.
Квантум Голд - є комплексним добривом з великим вмістом макро- і мікроелементів, а також комплексом біологічно активних речовин, зокрема фітогормону ауксинового типу. Застосування даного препарату посприяє корекції дефіциту макро- і мікроелементів, і активізації біологічної активності рослини на початковому етапі розвитку.
Квантум Аміномакс - прекрасне добриво антистресант містить амінокислоти і великий набір макро- й мікроелементів і біологічно активних речовин, а також гумінові речовини і органічні кислоти. Сприяє зростанню і розвитку кореневої системи, допомагає рослині в стресових ситуаціях, стимулює захист рослини від патогенів та збільшує приживлюваність рослини після пересадки.
Застосування цинку необхідно для нормалізації обмінних процесів в рослині, поліпшення запилення, гормонального балансу і оптимізації дихання рослини, підвищення стійкості рослини до несприятливих умов. Фаза 4-5 справжніх листів , в цей період рекомендується застосування такого ексклюзивних препаратів як Квантум Фітофос, Квантум Форт Нокс, Квантум Аквасил, а також дати рослині Квантум Бор. Розглянемо докладніше ці препарати.
Квантум Фітофос - фосфорно-калійне добриво з фунгіцидним ефектом, що містить фосфор і калій в надзвичайно доступній формі. Застосовується для листкового підживлення з метою профілактики і захисту рослини від грибкових та бактеріальних хвороб. Застосування даного добрива позбавить рослину від дефіциту фосфору і калію, рослина краще зможе розвинути листовий аппарат, збільшить врожайність і зовнішній вигляд плодів. Так само не менш важлива дія цього препарату - це гальмування зростання патогенних організмів і посилення імунітету рослини.
Квантум Форт Нокс - комплексне добриво на основі спеціального набору амінокислот і екстракту морських водоростей, додатково збагачене цинком, бором, марганцем і молібденом. Форт Нокс сприяє стимуляції плодоношення, наливу, дозрівання і поліпшення інтенсивності фарбування плода.
Квантум Аквасил - містить в доступній для рослини формі кремній, що сприяє формуванню міцних життєздатних стінок клітин поверхневих тканин, підтримці калійного балансу, зниження випаровування через лист вологи, кращого охолодження рослини, посилення міцності стебла та збільшення терміну зберігання плодів. Та немаловажно те, що рослина стає більш стійкою до стресів, а саме:
Біотичні стреси - хвороби (борошниста роса);
Шкідники - (жужелиця)
Хімічні стреси - (дисбаланс харчування, інтоксикація, сольовий стрес)
Фізичні стреси - (водний стрес, температурний, радіаційний, стійкість до вилягання)
Зупинимося також на такому препараті, як Квантум К36.
Квантум К36. - це безбаластне калійне добриво, з високим вмістом органічної форми калію, збагачене комплексом мікроелементів і органічних кислот. Калій, що міститься в даному препараті в 5 разів краще засвоюєтьсяя рослиною, а органічні кислоти швидко асимілюються і легко перетворюються в вуглеводи, що сприяє поліпшенню дозрівання плодів і їх смакових якостей.
Калій є рухомим елементом, знаходиться в іонному вигляді в клітинному соку. Від нього залежить рух води в листках рослини і інтенсивність дихання. Калій регулює процеси транспірації і дихання рослини. Тому при достатній кількості калію підтримується робочий стан клітини і зменшується втрата води в умовах посухи і високих температур.
