Технологія позакореневих підживлень цукрового буряка на основі препаратів ТМ КВАНТУМ

Цукро́вий буря́к — важлива в Україні технічна рослина, сировинна база цукрової промисловості; різновид буряка звичайного. Його коренеплід, який досягає 500 г і більше ваги містить 11—22 % цукру. З цукрових буряків виробляють, крім цукру, патоку, з якої одержують спиртові дріжджі, гліцерин тощо.

Жодна з культур не може зрівнятись з цукровими буряками за показником біологічної продуктивності. За оптимальних умов вирощування вони можуть формувати до 28 т/га сухої речовини, що в перерахунку становить 90–95 т/га коренеплодів та 35 т/га листя. Безумовно, таку продуктивність можна отримати тільки за оптимальних ґрунтово-кліматичних умов та збалансованого живлення.

Для утворення 1 т врожаю коренеплодів цукрові буряки виносять з ґрунту близько 5,0–6,0 кг азоту, 2,0–2,5 — фосфору, 6,0–7,0 кг калію, що значно більше, ніж інші культури. Отже, за урожайності коренеплодів 50 т/га та відповідної кількості гички рослинам цукрових буряків потрібно: 250–300 кг азоту, 100–125 — фосфору та 300–350 кг калію. Потреба у таких елементах живлення, як кальцій, магній та сірка в кількісному відношенні є нижчою, ніж у наведених вище основних елементах, але все ж значною. Особливо вибагливі рослини культури до таких мікроелементів, як бор та марганець

Сучасне землеробство характеризується інтенсивною мінералізацією органічної речовини і дегуміфікацією орних земель. Свідченням цього є прискорення темпів мінералізації гумусу, і як наслідок — його втрати за останні 100 років сягають у зоні Степу 19,5%, Лісостепу — 21,3 і на Поліссі — 18,0%. Водною і вітровою ерозією щороку в Україні виноситься в середньому 15 т/га, а на всій території — 740 млн т родючого грунту, що містить близько 24 млн т гумусу, 0,7 — рухомого фосфору, 0,8 — калію, 0,5 млн т азоту та багато інших елементів живлення. Із 33 млн га орних земель в Україні 56% мають низький вміст рухомого цинку, 25 — рухомого бору, 8% — рухомої міді.

Відтак, багато ґрунтів районів бурякосіяння, враховуючи їхню родючість, не можуть задовольнити потребу цукрових буряків в елементах мінерального живлення. Отже, з’являється необхідність у додаткових джерелах збагачення ґрунту поживними речовинами, найдієвішим з яких є внесення добрив (органічних, мінеральних) з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов та фізіологічної потреби культури.

Цукрові буряки споживають елементи живлення протягом вегетації не рівномірно. У початковий період росту — відносно невелику кількість азоту, фосфору і калію. Для стрімкого розвитку рослин на ранніх фазах росту цукрові буряки мають бути забезпечені в достатній кількості легкодоступним фосфором. Це дає змогу рослинам сформувати добре розвинену кореневу систему та, відповідно, підвищити поглинання елементів живлення.

У період інтенсивного росту листя значно збільшується споживання азоту. Під час формування коренеплодів та в період інтенсивного цукроутворення та цукронакопичення рослинам потрібно помірне азотне, але підвищене фосфорне і особливо калійне живлення.

З огляду на вищезазначені особливості живлення цукрових буряків у систему удобрення слід включати такі технологічні елементи, що дають змогу максимально підвищувати продуктивність культури, як-от: посів насіння з одночасним внесення рідкого стартового добрива в насіннєве ложе КВАНТУМ ДІАФАН ACTion, ґрунтове внесення мінеральних добрив з легкодоступними формами елементів живлення та систему листкових підживлень для максимального розкриття потенціалу культури

Цукрові буряки позитивно реагують на позакореневе підживлення мікродобривами в усіх зонах бурякосіяння. Внесення мікродобрив позитивно впливає на перебіг фізіолого-біохімічних процесів у рослині, що сприяє зниженню захворюваності, підвищенню врожайності і якості цукрових буряків. Високоефективними є мікродобрива на хелатній основі, в яких коефіцієнт використання мікроелементів становить 90–95%, що в десятки разів більше, ніж з мінеральних солей

КОМПАНІЯ "АГРОВІО УКРАЇНА" ЗАЙМАЄТЬСЯ РОЗРОБКОЮ ТА ВПРОВАДЖЕННЯМ ТЕХНОЛОГІЙ ПОЗАКОРЕНЕВИХ ПІДЖИВЛЕНЬ ЦУКРОВОГО БУРЯКА НА БАЗІ ПРЕПАРАТІВ ТМ "КВАНТУМ"

Технології відпрацьовані на агрогосподарствах й агрохолдингах різних областей України, мають відчутні позитивні показники, серед них: збільшення розміру коренеплоду , підвищення вмісту цукру в коренеплоді, що в результаті дає збільшення як врожаю, так і виходу цукру.

Технологія включає в себе:

1. Висів насіння з одночасним внесення рідкого стартового добрива в насіннєве ложе КВАНТУМ ДІАФАН ACTion;

2. Пофазне внесення (4-5 внесень) препаратів: КВАНТУМ АМІНОМАКС, КВАНТУМ ГОЛД, КВАНТУМ БОР КЛАСІК, КВАНТУМ К-36 та інших.

Технологія живлення розробляється індивідуально під кожне поле господарства з урахуванням ґрунтових та інших даних, з подальшим контролем мікроелементів в рослині за допомогою тканевої діагностики. Завдяки цьому пофазна корекція дає можливість максимально збалансувати оптимальний рівень мікроелементів, який в подальшому впливає на якісні та кількісні показники.

За консультацією та деталізованими нормами звертайтеся:

ТОВ "АГРОВІО УКРАЇНА"

Тел.: 095 568 23 65

Нині, у зв’язку з виснаженням грунтів та поступовою втратою їхньої родючості, система удобрення та правильне співвідношення елементів живлення відіграють важливу роль в отриманні високих урожаїв цукрових буряків з доброю цукристістю. За інтенсивної технології вирощування задля забезпечення рослин поживними речовинами протягом усієї вегетації та отримання високого врожаю коренеплодів на додаток до основного і рядкового удобрень слід проводити систему позакореневих підживлень у критичні фази росту рослин.

Встановлюючи норми і співвідношення мінеральних добрив, необхідно враховувати дію і взаємодію цілої низки факторів, зокрема: грунтово-кліматичні умови, величину врожаю, вологозабезпеченість, попередник та його удобрення, потребу в елементах живлення у різні фази росту і розвитку рослин тощо. Під час вирощування цукрових буряків велику увагу слід приділяти й мікроелементам. Дефіцит їх часто стримує ріст і розвиток рослин, що негативно позначається на продуктивності рослин та якісних параметрах кінцевої продукції.

НВК Квадрат

Матеріали частково взяті з журналу Пропозиція